upasaka писал(а) 15.08.2017 :: 11:15:59:В большой статье „Южнорусская литература" автор ее, Иван Франко, основное внимание уделяет, естественно, Украине и украинским авторам. О москвофильских авторах почти всегда упоминается с оттенком презрения. Показательна в этом смысле фраза о „банкротстве" старой или москвофильской партии и среди примет этого банкротства - „процесс Ольги Грабарь, Наумовича, Площанского и товарищей".
В подтверждение сказанному – читаем:
Иван Франко.
«В общественной жизни Галиции начало 80-х гг. ознаменовалось банкротством старой или москвофильской партии (покража фондов сиротской кассы при митрополичьей консистории, процесс Ольги Грабар, Наумовича, Площанского и товарищей, падение крылошанского банка, эмиграция Наумовича в Россию) и сильным развитием так называемой молодой или украинофильской партии, которая теперь, значительно урезав свое украинофильство, превратилась в русинскую, национальную или народовецкую партию».
"На прощання з вами відкрию вам один секрет. Не вірте, молоді русофіли, своїм духовим батькам, д. Мончаловському та д-ру Дудикевичу, поперед усього в однім пункті: що ми, галицькі українці, тим тільки й дишемо й живемо, що «ненавистю ко всему русскому». Не вірте їм у тім пункті, бо се свідома брехня.
Ми всі русофіли, чуєте, повторяю ще раз:
ми всі русофіли. Ми любимо великоруський народ і бажаємо йому всякого добра, любимо і виучуємо його мову і читаємо в тій мові певно не менше, а може, й більше від вас. Є між нами, галицькими українцями, й такі, що й говорити і писати тою мовою потрафлять не гірше, коли й не ліпше від вас. І російських письменників, великих світочів у духовім царстві, ми знаємо й любимо, і не лише тих, яких імена ви раз у раз маєте на устах, а й таких, як Пипін, Веселовський, Карєєв, Шахматов, Фортунатов
14
, ‒ чи відомі вам такі імена, молоді панове русофіли? І скажу вам іще один секрет. Ті і подібні їм великі представники російської науки та російської культурної праці кореспондують із нами, обмінюються своїми виданнями і чують себе ближчими до нас, як до вас, молоді галицькі русофіли. І ми чуємо себе ближчими до них, як до вас, чуємо себе солідарними з ними у всім, що для нас дороге і святе і високе, бо знаємо, що се не фрази, не «символи» якогось фікційного єдинства, а кровні, життєві здобутки вселюдської цивілізаційної праці. Ми любимо в російській духовій скарбниці ті самі коштовні золоті зерна, та пильно відрізняємо їх від полови, від жужелю, від виплодів темноти, назадництва та ненависті, сплоджених довговіковою важкою історією та культурним припізненням Росії. І в тім ми чуємо себе солідарними з найкращими синами російського народу, і се міцна, тривка і світла основа нашого русофільства. Подумайте про те, молоді галицькі русофіли, то, може, й вам замість духової компанії Побєдоносцевих, Саблерів, Рукавишникових та Череп-Спиридовичів
15
забажається чистішої атмосфери.
14
Пипін, Веселовський, Карєєв, Шахматов, Фортунатов ‒ визначні російські вчені-гуманітарії, творчість яких набула міжнародного значення.
15
Побєдоносцевих, Саблерів, Рукавішнікових та Череп-Спиридовичів ‒ імена чільних представників російських державно-бюрократичних і реакційних кіл" (Франко И.Я. «Ідеї» й «ідеали» галицької москвофільської молодежі // Будівничий української державності: Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Упоряд. Д. Павличко. К.: Києво-Могилянська академія, 2006. С. 571‒572, 575).
Примерный перевод
"На прощание с вами открою вам один секрет. Не верьте, молодые русофилы, своим духовным отцам, д. Мончаловскому и д-ру Дудыкевичу, прежде всего относительно одного пункта: что мы, галицийские украинцы, тем только и дышим и живём, что «ненавистю ко всему русскому». Не верьте им в этом пункте, потому что это сознательная ложь.
Мы все русофилы, слышите, повторяю ещё раз:
мы все русофилы. Мы любим великорусский народ и желаем ему всякого добра, любим и учим его язык и читаем на этом языке, наверное, не меньше, а может быть, и больше, чем вы. Есть среди нас, галицийских украинцев, и такие, которые говорить и писать на этом языке могут не хуже, если не лучше вас. И русских писателей, великих светочей в духовном царстве, мы знаем и любим, и не только тех, чьи имена вы постоянно имеете на устах, а и таких, как Пыпин, Веселовский, Кареев, Шахматов, Фортунатов
14
, ‒ известны ли вам такие имена, молодые господа русофилы? И расскажу вам ещё один секрет. Эти и подобные им великие представители российской науки и российского культурного труда переписываются с нами, обмениваются своими изданиями и чувствуют себя ближе к нам, чем к вам, молодые галицийские русофилы. И мы чувствуем себя ближе к ним, чем к вам, чувствуем себя солидарными с ними во всём, что для нас дорого, свято и возвышенно, так как знаем, что это не фразы, не «символы» какого-нибудь мнимого единства, а кровные, жизненные достижения общечеловеческого цивилизационного труда. Мы любим в российской духовной сокровищнице те же самые драгоценные золотые зёрна и внимательно отделяем их от плевел, от шлака, от плодов тьмы, ретроградства и ненависти, порождённых многовековой тяжёлой историей и культурным отставанием России. И в этом мы чувствуем себя солидарными с лучшими сынами русского народа, и это крепкая, стойкая и светлая основа нашего русофильства. Подумайте об этом, молодые галицийские русофилы, и может быть, и вам вместо духовной компании Победоносцевых, Саблеров, Рукавишниковых и Череп-Спиридовичей
15
захочется более чистого воздуха" (Франко И.Я. «Ідеї» й «ідеали» галицької москвофільської молодежі // Будівничий української державності: Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Упоряд. Д. Павличко. К.: Києво-Могилянська академія, 2006. С. 571‒572).
Страниц: 
Галицкая Русь под властью Габсбургов (1772-1918 гг.) (Прочитано 451572 раз)