Русский - как Вам? Словянский?

Такое впечатление, что задача стоит доказывать недоказуемое, как процесс.

Цитата:

Это надо на Луркмор 

Сразу классиков вспомнил:
Цитата:

хотите знать язык Киевской Руси - учите современный украинский язык.

А ведь всего-то надо было просчитать, что будет через 350 лет, если устроить поражение собственным войскам!

Ну а если серьезное - пора балаган закрывать.

Всякому  місту  —  звичай  і  права,
Всяка  тримає  свій  ум  голова;
Всякому  серцю  —  любов  і  тепло,
Всякеє  горло  свій  смак  віднайшло.
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.

Панські  Петро  для  чинів  тре  кутки,
Федір-купець  обдурити  прудкий,
Той  зводить  дім  свій  на  модний  манір,
Інший  гендлює,  візьми  перевір!
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.

Той  безперервно  стягає  поля,
Сей  іноземних  заводить  телят.
Ті  на  ловецтво  готують  собак,
В  сих  дім,  як  вулик,  гуде  від  гуляк.
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.

Ладить  юриста  на  смак  свій  права,
З  диспутів  учню  тріщить  голова,
Тих  непокоїть  Венерин  амур  *,
Всяхому  голову  крутить  свій  дур.
В  мене  ж  турботи  тільки  одні,
Як  з  ясним  розумом  вмерти  мені.

Знаю,  що  смерть  —  як  коса  замашна,
Навіть  царя  не  обійде  вона.
Байдуже  смерті,  мужик  то  чи  цар,—
Все  пожере,  як  солому  пожар.
Хто  ж  бо  зневажить  страшну  її  сталь?
Той,  в  кого  совість,  як  чистий  кришталь...

Всякому  городу  нрав  и  права;
Всяка  имеет  свой  ум  голова;
Всякому  сердцу  своя  есть  любовь,
Всякому  горлу  свой  есть  вкус  каков,
А  мне  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.

Петр  для  чинов  углы  панскіи  трет,
Федька-купец  при  аршине,  все  лжет.
Тот  строит  дом  свой  на  новый  манер,
Тот  все  в  процентах,  пожалуй,  поверь!
А  мне  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.

Тот  непрестанно  стягает  грунта,
Сей  иностранны  заводит  скота.
Те  формируют  на  ловлю  собак,
Сих  шумит  дом  от  гостей,  как  кабак,—
А  мне.  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.

Строит  на  свой  тон  юриста  права,
С  диспут  студенту  трещит  голова.
Тех  безпокоит  Венерин  амур,
Всякому  голову  мучит  свой  дур,—
А  мне.  одна  только  в  свете  дума,
Как  бы  умерти  мне  не  без  ума.

Смерте  страшна,  замашная  косо!
Ты  не  щадиш  и  царских  волосов,
Ты  не  глядиш,  где  мужик,  а  где  царь,—
Все  жереш  так,  как  солому  пожар.
Кто  ж  на  ея  плюет  острую  сталь?
Тот,  чія  совесть,  как  чистый  хрусталь...

1 Еней був парубок моторний
I хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятiший од всiх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Вiн, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянцiв,
Осмалених, як гиря, ланцiв,
П'ятами з Трої накивав.

2 Вiн, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянцiв насажавши повнi,
I куди очi почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, -
Енея не любила - страх;
Давно уже вона хотiла,
Його щоб душка полетiла
К чортам i щоб i дух не пах.

3 Еней був тяжко не по серцю
Юнонi - все її гнiвив;
Здававсь гiрчiйший їй вiд перцю,
Нi в чiм Юнони не просив;
Но гiрш за те їй не любився,
Що, бачиш, в Трої народився
I мамою Венеру звав;
I що його покiйний дядько,
Парис, Прiамове дитятко,
Путивочку Венерi дав.

4 Побачила Юнона з неба,
Що пан Еней на поромах;
А те шепнула сука Геба...
Юнону взяв великий жах!
Впрягла в гринджолята павичку,
Сховала пiд кибалку мичку,
Щоб не свiтилася коса;
Взяла спiдницю i шнурiвку,
I хлiба з сiллю на тарiлку,
К Еолу мчалась, як оса.

Но если Вам хочется верить (или знать), что украинскому языку - лет 200-300, то тогда русскому ещё меньше. Почему?
А потому, что в русский язык слова колобок и корень, например, пришли ИЗ украинского.

В действительности русскому языку более 1000 лет. И это легко доказывается.
Но Вам же другое нужно?