иван васильевич
|
Кто там у нас летописи писал? «Царь же Темирь-Кутлуй съ Кіева взя окупа 3 тысящи рублевъ, а съ Печерскаго манастыря 30 рублевъ; и оттолЪ поиде въ свою землю Ординскую, а въ земли Литовской бысть тогда скорбь и сЪтованіе, и плачі, многъ, и людей оскудЪніе веліе» (Никоновская летопись). Да они эти 30 рублей помнили не один десяток лет, если не столетия. Хотя поляки тоже помнили. «Загинули тоді такі знатні поляки: краківський воєвода й власник Подільського краю Спітко з Мельштина, полоцький воєвода Соха, варшавський воєвода Пілик, Варшо з Михалова, Ян Гловач і пан Богуш. А серед литвинів і русичів [загинули]: полоцький князь Андрій Ольґердович з братом Дмитром-Корибутом, предком князів Збаразьких і Вишневецьких, Іван Скіндер й Андрій Дмитрович Корибутовичі, Іван Євласкович, Іван Борисович (київський), Гліб Святославович (смоленський), Гліб Коріятович з братом Семеном, Михайло Подберовський, Дмитро і Федір Патрикевичі Вольщі, Ямунтович, Іван Юрійович Бельський і ін. А Вітовт з Доброгостом з Шамотулів, із Сендивоєм з Остророга, які були його особистою охороною, та зі Свидригайлом утекли, міняючи коней». (Мацей СТРИЙКОВСЬКИЙ _ Літопис польський, литовський, жмудський І ВСІЄЇ РУСИ_Львів — 2011_стр 958)
|